Ksénia (Ukraine) Patrick Le Tréhondat
Після російської імперіалістичної агресії 24 лютого 2022 року суспільство мобілізувалося щоб захистити своє існування. 11 березня асоціація Autogestion у заяві, опублікованій на своєму сайті, зазначила, що "Війна спровокувала... народну самоорганізацію - як спонтанну, так і заохочувану інституціями - поєднуючи ініціативи громадян з адміністративними, урядовими та військовими діями.
З ініціативи робітників було організовано перепрофілювання виробництва багатьох підприємств на підтримку військових потреб. Металургійний комбінат тепер виготовляє протитанкові стріли. “Нам знадобився лише один день, інженер намалював нам прототип і ми запустили його у виробництво”, – пояснює один із робітників. Директор підприємства додає: “Ми зупинили наше звичайне виробництво, щоб присвятити себе виготовленню цих металоконструкцій, які слугуватимуть дамбами для зупинки танків окупантів. З початком вторгнення ми були мобілізовані на виготовлення всього цього. Але незабаром у нас закінчилася сировина. На щастя, волонтери привезли нам ще металу і ми змогли розширити виробництво цих дамб. У нас є група в Telegram, яка об’єднує близько п’ятнадцяти заводів в області. Деякі також роблять борони. У Львові жінки і діти організувалися і роблять маскувальні сітки для армії. Пивоварню, яка має запас пляшок, переобладнали на завод з виробництва коктейлів Молотова.” Ми поїхали на зустріч з цими українцями, які виступають за самоврядування. Ми публікуємо інтерв’ю з Ксенією, членкинею кооперативу QueerLab, яка знайшла час і сили відповісти на наші запитання в той час, коли ірансько-російські безпілотники сіяли смерть і руйнування в Україні. Висловлюємо їй подяку.
Патрік Ле Треонда – Чи не могли б Ви представитися нашим читачам, розповісти про свої зобов’язання і свою діяльність?
Ксенія – Ми – QueerLab, кооператив розташований у Львові, Україна. Ми намагаємося дати квір-людям можливості для самозайнятості та жертвуємо гроші для українських військових.
Давайте поговоримо про кооператив до 24 лютого. Cкажіть кілька слів про його історію, чим він займається, як працює, як організований?
До 24 лютого нас не існувало. Ескалація війни стала поштовхом для того, щоб ми об’єдналися.
А з 24 лютого що змінилося для кооперативу? Для його діяльності, для його членів і для вас особисто?
З початком ескалації війни ми вирішили створити кооператив як платформу для квір-людей, які змушені були тікати від війни, щоб заробляти собі на життя тим, що вони вміють найкраще. Також у нашому кооперативі присутні люди зі Львова. Ми хочемо показати, що квір-люди допомагають і під час цієї війни. Ми все ще боремося в нашій країні за рівність, і деякі люди не соромляться робити дикі звинувачення, що квір-парламент і феміністки нічого не роблять під час цієї війни. Ми – один маленький приклад того, що це не так. Ми в одному човні, ми хочемо нашої незалежності та безпеки для наших громадян. Тому ми робимо все можливе, щоб підтримати нашу армію.
Чи вважаєте Ви, що цей кооператив є інструментом соціальної трансформації України або для участь у його прогресивній еволюції? Якщо так, яким чином?
Так. Прогресивна еволюція якраз і виражається в тих соціальних перетвореннях, які наш кооператив просуває в суспільстві. Наприклад, такою трансформацією є допомога у працевлаштуванні вразливих верств населення. Це стало особливо важливим під час війни, коли багато наших співробітників були змушені залишити свої домівки та робочі місця. Також наш кооператив руйнує стереотип про те, що ЛГБТ-спільнота – це непотрібний сегмент суспільства, адже згідно з концепцією нашого кооперативу, 50% прибутку ми будемо віддавати Збройним силам України, а також проводимо заходи, спрямовані на збір коштів для армії.
Тут багато говориться про самоуправління. Це тема, яка обговорюється в Україні, в кооперативах, наприклад?
Так, практика самоуправління набула широкого розповсюдження. В Україні ця тема обговорюється і є актуальною, адже всім імпонує феномен самоорганізації різних команд, волонтерів, активістів, особлива хвиля якої стала помітною з початком повномасштабної війни! У нашій команді також діє самоврядування, кожен задіяний і координує свій напрямок. Також, дотримуючись горизонтальної структури, у нас немає “шефів” чи начальників